Сніги Кіліманджаро
Teave selle e-raamatu kohta
Втрачені можливості і життя на повну, вічні пошуки сенсу життя і погляд в очі смерті, кохання та травми війни, яка різко ділить життя на «до» і «після», безнадійність і надія — усе це звучить у прозі Ернеста Гемінґвея із притаманною тільки йому простотою, із приголомшливою силою.
Збірку оповідань проілюстрував Антон Селлешій, графіка якого балансує на контрасті між силою і вразливістю, гостротою відчуттів і тонкощами сприйняття.
Hinnangud ja arvustused
Teave autori kohta
Ернест Гемінґвей — автор книг «Старий і море», «Фієста. І сонце сходить», «По кому подзвін», «Прощавай, зброє!», «Свято, яке завжди з тобою» та інших. Він любив полювання, мохіто та дайкірі, пригоди, своїх котів та жінок. І, звісно, писати. У його творах багато автобіографічного матеріалу, війни, любові. «Писати насправді дуже просто, — казав він. — Ти сідаєш перед друкарською машинкою і починаєш спливати кров’ю».
Письменник народився 21 липня 1899 року в містечку Оук-Парк в штаті Іллінойс (США). Почав писати ще підлітком. Обожнював спорт, займався футболом і боксом. Після закінчення школи працював репортером в газеті «Канзас-Сіті». У 19 років під час Першої світової війни пішов добровольцем до війська, був поранений. Свій досвід від першого зіткнення з війною описав у книзі «Прощавай, зброє!». Працював журналістом у різних газетах. Військова тематика була однією з найулюбленіших у творчості Гемінґвея. Багато мандрував, зокрема Африкою, деякий час жив у Франції, Іспанії, на Кубі. Справжній успіх прийшов до письменника після виходу 1926 року роману «Фієста. І сонце сходить» — одного з найвизначніших творів літератури «втраченого покоління».
Лауреат Пулітцерівської премії (1953) за повість «Старий і море», а також Нобелівської премії з літератури (1954).
В останні роки життя Гемінґвей страждав на тяжку депресію і розлади психіки. У 1961 році покінчив життя самогубством.
