Надії та розчарування, або метаморфози гривні
Այս էլ․ գրքի մասին
Складаю подяку всім тим, хто так зацікавлено і пристрасно сприяв створенню нашої першої; після всіх попередніх спроб, української національної валюти. Ось вони: С.Білокінь, М. Брайчевський, В. Висоцький, В. Гетьман, І. Заєць, В. Запоточний, О. Кириченко, В. Матвієнко, П. Мовчан, Д. Павличко, В. Пилипчук, Д. Степовик, Л. Танюк, П. Толочко, В. Ющенко, співробітники Львівської картинної галереї та Історико-культурного заповідника Софія Київська.
Գնահատականներ և կարծիքներ
Հեղինակի մասին
ВАСИЛЬ ЛОПАТА народився 28 квітня 1941 року в селі Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині. Відомий український графік і маляр, заслужений художник України (1979).
1970 року закінчив Київський художній інститут. Його педагогом був В. Касіян. Працював (1970 — 1972) у творчій майстерні при Академії мистецтв (педагог М.Дерегус).
Головні твори митця: ілюстрації до українських народних дум (1970), книг — В. Шевчука “Побратими” (1972), О. Гончара “Прапороносці” (1976), І. Франка “Каменярі” (1976), “Українські балади” (1981), “Слово о полку Ігоревім” (1986), Т. Шевченка “Кобзар” (1992), М. Гоголя “Страшна помста” (1993), “Історія України в народних думах і піснях” (1993), “Господь — сила народу свого” (1996), М. Гоголя “Тарас Бульба” (1999). Станкові серії — триптих за творами Лесі Українки (1971), “Життя і творчість Г. Сковороди” (1972), “Портрети київських і галицьких митрополитів” (1990 — 1992), портрет Івана-Павла II (1993), серії: “Хресний шлях України”(1992), “До життя і воскресіння” (1992).
Оформлення українських гривень: портрети, пейзажі, орнаменти (1991).
Оформлення українського паспорта (1993). Плакати: “Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни”, “Зміцнімо діаспору — допоможемо Україні”, листівки.
Малярські твори: “Вічний поклик” (1996), “Я знаю шлях” (1995), “Благовіщення” (1996), “Моління про чашу” (1996), “Таємна вечеря” (1997), пейзажі.
ВИДАННЯ: Василь Лопата. Каталог (1990). Автобіографічний нарис “Дорогу свою покажи мені, Господи” у книзі “Господь — сила народу свого” (1996). Автобіографічна повість “Десь на дні мого серця” (2000 р.), “Надії та розчарування, або Метаморфози гривні”(2000).
1989 р. — лауреат міжнародної премії з екслібрису (Англія).
1992 р. — лауреат Державної премії імені Т.Шевченка.
1998 р. — лауреат першої премії Промінвестбанку України.
Образний світ творів Василя Лопати — глибоко національний, виразно поетичний. Його творчість присвячена трактуванню та глибинному осмисленню історії українського народу від найдавніших часів. Історичні факти, постаті давнини та сучасності, природу, літературу, народну і релігійну творчість він трактує у своєрідному і неповторному лірико-поетичному ореолі.
Твори В. Лопати зберігаються у Національному художньому музеї в Києві, художніх музеях Чернігова, Полтави, Дніпропетровська, Сум, а також у Бібліотеці Конгресу США у Вашингтоні, в Українському музеї в Нью-Йорку, у Музеї Стенфордської єпархії УГКЦ у США, Музеї при Українському католицькому університеті в Римі, музеях Російської Федерації (Третьяковській галереї в Москві, Будинку-музеї О.Пушкіна в Санкт-Петербурзі, в галереях Єкатеринбурга, Магнітогорська), у приватних збірках Італії, Великобританії, Канади, Росії, Швейцарії, США.
Василь Лопата — почесний громадянин міст Вінніпега і Брандона (Канада).
